Була собі Маруся Була собі Маруся, Полюбила Петруся. Ой, лихо, не Петрусь - Біле личко, чорний вус! Вітер віє горою, Іде Петрусь зі мною. Я з Петрусем стояла, Прийти к собі прохала. Наварю я галушок, Та напечу пампушок. Наварила, напекла, Не для кого - для Петра… Нема Петра, тільки Гриць - Шкода моїх паляниць. Ой за того Петруся Била мене матуся. Ой, любила б Петруся,- Поговору боюся. А хоч буде поговір, Таки буде Петрусь мій!