Була собі Маруся
Була собі Маруся,
Полюбила Петруся.

Ой, лихо, не Петрусь -
Біле личко, чорний вус!

Вітер віє горою,
Іде Петрусь зі мною.

Я з Петрусем стояла,
Прийти к собі прохала.

Наварю я галушок,
Та напечу пампушок.

Наварила, напекла,
Не для кого - для Петра…

Нема Петра, тільки Гриць -
Шкода моїх паляниць.

Ой за того Петруся
Била мене матуся.

Ой, любила б Петруся,-
Поговору боюся.

А хоч буде поговір,
Таки буде Петрусь мій!